Ціна квадратного метра реагує на події, далекі від будмайданчика. Зупинка двох металургійних підприємств, які до війни майже повністю покривали внутрішній попит на арматуру, за півтора місяця перетворилася на стрибок цін на метал: у середині серпня тонна в Києві коштувала близько 36 тис. грн із ПДВ, на початку жовтня — 47,5 тис. грн. Очікується, що найближчим часом позначка перевищить 50 тис. грн за тонну.
Йдеться про «АрселорМіттал Кривий Ріг» і «Каметсталь», які припинили виробництво після російських атак. Подорожчання понад 30% за півтора місяця — це вже не прогноз, а зафіксована ринкова ціна.
Скільки металу лишилося
Запаси обмежені. «Метінвест» оцінював залишок на ринку у 40–50 тис. тонн арматури, GMK Center — максимум у місячне споживання в незалежних трейдерів. Повного зникнення арматури з ринку експерти не очікують, але перші помітні обсяги імпорту можуть надійти лише наприкінці жовтня — на початку листопада.
Заміщати українську продукцію планують поставками з Польщі, Румунії, Болгарії, Угорщини, Туреччини та інших країн. Швидко закрити потребу ринку заважають обмежені потужності постачальників, проблеми з морською та залізничною логістикою і необхідність сертифікації іноземної продукції.
Що це означає для кошторису
У будівельній групі «Ковальська» вже фіксують дефіцит арматури та додатковий тиск на собівартість матеріалів. Частка арматури у вартості різних видів продукції коливається від 5% до 55%, тому масштаб подорожчання залежить від конкретного проєкту: в одних випадках метал додасть відсотки до кошторису, в інших — помітну частину.
Будівельники попереджають, що дорожчий імпорт може призвести не лише до перегляду кошторисів, а й до затримок виробництва залізобетонних конструкцій та будівельно-монтажних робіт. Найгостріше проблема може постати для бюджетних проєктів із уже зафіксованою вартістю, де переглянути цифру в договорі складніше, ніж у комерційному будівництві.
Механізм тут простий: метал — проміжний продукт, і його подорожчання переноситься в ціну конструкцій, а далі — у вартість робіт. Імпортне заміщення додає до цього дорожчу логістику та довші строки постачання, тож тиск на собівартість зберігається навіть після того, як ринок знайде нових постачальників.
Для покупця квартири це виглядає як поступове зростання цін у проєктах, де метал важить багато, і як перегляд графіків здачі там, де постачання затримується. Для забудовника — як необхідність перерахувати кошторис і закласти дорожчий матеріал у наступні черги. Зупинка української металургії вже переходить у ціни для інших галузей, і будівництво — перша з них.
Що можна зробити з цією інформацією: уточнити в забудовника, чи зафіксована ціна договору і які матеріали вона покриває, а в кошторисі ремонту — перевірити, скільки металу закладено в конструкції, які ще не закуплені.
