Ціна квадратного метра на первинному ринку житла у другому кварталі 2026 року зросла на 20,5%. За цим стрибком стоять кілька окремих подорожчань, накладених одне на одного. Розкласти їх на ланки можна за даними Держстату та оцінками виробників: кожна ланка додає свою частку, і жодна з них не є вирішальною сама по собі.
Що показав Держстат
У серпні 2026 року вартість будівельно-монтажних робіт зросла на 25,4% у річному вимірі. За січень – серпень приріст відносно того ж періоду минулого року становив 18%. Для порівняння: увесь 2025 рік дав 5,8%.
Розподіл за видами будівництва нерівномірний. Нежитлове будівництво додало 26,4%, інженерне — 26,1%, житлове — 21,5%. Ціни промислових виробників за рік зросли на 39,1%. Самі будівельні матеріали з початку року подорожчали на 30–50% залежно від категорії.
Тобто подорожчання квадратного метра — це похідна від двох потоків: матеріалів і робіт. У собівартості будівництва на матеріали та обладнання припадає близько 60%, на роботи — 40%.
Енергія як окрема стаття
Виробники цементу, бетону, скла та цегли працюють на промислових генераторах через атаки на інфраструктуру. Кіловат від генератора коштує 52–53 грн проти стандартних 20 грн. Різниця в 2,5 раза б’є саме по енергомістких виробництвах — а цемент і бетон належать до них за визначенням.
Логістика, кадри, курс
Вантажні тарифи «Укрзалізниці» піднялися на 30%, пальне подорожчало — разом це здорожчує доставку щебеню, піску та металу. Дефіцит монолітників, бетонярів і геодезистів сягає 30%, і щоб утримати людей, компанії підняли зарплати на 25–50%. Девальвація гривні додає вартості імпортним компонентам, оздоблювальним матеріалам та інженерному обладнанню. Віконне скло Україна імпортує повністю.
Окрема ланка — зруйновані потужності. Пошкоджено або зруйновано близько 600 підприємств галузі. У Харкові не залишилося жодного вцілілого виробництва.
Метал: 15% собівартості, не більше
Вересневі удари по «Камет-Сталі» та «ArcelorMittal Кривий Ріг» частково зупинили виробництво. За 8 місяців 2026 року виплавка сталі впала на 12,5%, до 4,3 млн тонн, а в серпні скорочення сягнуло 57,3%. Виробництво металопрокату знизилося на 15,6%.
Дефіцит покриває імпорт: у першому півріччі 2025 року він забезпечував 37% внутрішнього ринку металопрокату, у 2026-му — 43,8%.
Але частка сталі в загальній собівартості будівництва — близько 15%. Подорожчання металу на 30% додає до кошторису приблизно 4,5% за незмінності інших витрат. Метал вагомий, та він не формує решту 45–50% подорожчання матеріалів.
Ціни на полицях
Цемент М-500 у фасуванні 25 кг виріс у ціні на 20–40%. Бетон і залізобетон — на 10–18%. Цегла червона й силікатна — на 12–20%. Керамоблок і газобетон — на 8–15%. Розкид усередині категорій показує, що навіть базові матеріали реагують на спільні причини по-різному: енергомісткість і логістика важать для цементу більше, ніж для газобетону.
Держава регулює лише частину ринку
Постановою № 1073 та наказами Мінрозвитку запроваджено обов’язковий аналіз цін через Державну базу даних цін у системі ЄДЕССБ — для об’єктів відбудови від 1,5 млн грн, що зводяться за публічні кошти. Комерційний сектор і первинний ринок житла цей механізм не охоплює.
За прогнозом девелоперів, до кінця року матеріали та інженерне обладнання можуть додати ще 10–20%. Вартість квадратного метра восени та взимку рухатиметься за собівартістю.
Для покупця квартири практичний висновок один: у кошторисі варто дивитися не на ціну металу чи цементу окремо, а на те, яку частку забудовник заклав на матеріали й обладнання та як вона співвідноситься з 60/40.
