Зовнішнє утеплення стіни окремої квартири в панельному будинку часто не дає очікуваної економії тепла, а в низці випадків додає проблем із вологістю. Енергетичний експерт Геннадій Рябцев у коментарі УНІАН пояснює це тим, що ефект зовнішньої ізоляції проявляється при комплексних роботах на весь будинок або хоча б під’їзд. Коли ж утеплюють лише одну квартиру, якісно загерметизувати шви між панелями зазвичай не вдається.
«Замість утеплення отримують сирі стелі, підлогу та грибок», — описує він типовий наслідок.
Що це означає для власника однієї квартири
Зовнішній контур теплозахисту працює як ціле. Якщо ізолювати фрагмент фасаду, стики на межі цього фрагмента залишаються вразливими для вологи, а сама стіна поводиться інакше, ніж сусідні. Ризик протікання і плісняви зростає саме на межах робіт.
Для кутових квартир і помешкань на останніх поверхах спокуса утеплитися зовні більша, адже площа контакту з холодним середовищем у них ширша. Рябцев застерігає і тут: обіцянки проєктантів скоротити втрати тепла більш ніж на дві третини чи наполовину на практиці виявляються або недосяжними, або супроводжуються протіканнями, пліснявою та грибком. Результат залежить від якості робіт.
Внутрішнє утеплення як робочий варіант
Якщо організувати комплексну ізоляцію будинку неможливо, експерт радить робити внутрішнє утеплення. Ізолювати всі стіни не потрібно: достатньо тієї, що промерзає. Підходи різняться залежно від бюджету.
Найдешевший спосіб зменшити втрати тепла через холодну стіну — повісити вздовж неї щільну тканину, наприклад килим або важку портьєру, залишивши між нею та стіною невеликий нерухомий повітряний проміжок. Він і працює як додаткова теплоізоляція.
«Повітря є найкращим тепловим ізолятором. І задача створити десь завдовжки в два пальці простір повітря, який не буде рухатися», — пояснює Рябцев.
За його словами, таке рішення іноді може конкурувати із зовнішнім утепленням, хоча коштує на порядки дешевше.
Вікна, двері, підлога
Через вікна квартира втрачає значну частину тепла. Якщо заміна на сучасні двошарові склопакети поки не по кишені, є теплозберігаючі плівки, які клеять безпосередньо на скло: вони пропускають світло, але зменшують втрати тепла.
Окрема увага — щільності прилягання. Вікна мають зачинятися щільно, без щілин за периметром, над підвіконням не повинно бути протягів. Те саме стосується периметра дверей. Холодну підлогу радять накрити килимом або іншим покриттям.
Скільки коштує зовнішнє утеплення
Зовнішні роботи дорожчі за внутрішні: потрібні спеціалізовані бригади, дорожчі матеріали та складніші інженерні роботи — особливо на висоті, наприклад на 16-му поверсі. Конкретну вартість експерт назвати не може: вона залежить від площі утеплення та складності проєкту.
Орієнтири від київських компаній такі. Індивідуальне зовнішнє утеплення квартири пінопластом коштує 1700–1750 грн за квадратний метр залежно від товщини та щільності матеріалу. За такого розрахунку одна зовнішня стіна типової однокімнатної квартири обійдеться орієнтовно у 22–30 тис. грн, хоча остаточна сума залежить від площі фасаду, товщини утеплювача та складності робіт.
Інша компанія наводить такі цифри для дев’ятиповерхівки: 21 кв. м (зовнішня стіна з вікном і балконом) — від 27 до 33 тис. грн; стіни кухні та кімнати загальною площею 26 кв. м — 30–38 тис. грн; кухня і дві кімнати на 29 кв. м — приблизно 33–41 тис. грн.
Порядок дій
Перший крок — з’ясувати, чи можливі комплексні роботи для всього будинку або під’їзду: саме вони дають зовнішньому утепленню сенс. Якщо ні, варто порахувати вартість внутрішньої ізоляції лише тієї стіни, що промерзає, і порівняти її з витратами на зовнішні роботи за наведеними розцінками. Паралельно — перевірити щільність вікон і дверей, усунути щілини та протяги, накрити холодну підлогу.
