Мій знайомий виконроб минулого тижня скинув фото накладної. Арматура А500С, 12 мм, — 49 800 гривень за тонну. Ще в березні він брав ту саму позицію по 38 з невеликим. Різниця — понад 11 тисяч на тонні, і це не найгірший постачальник. Найгірший — той, у якого взагалі немає що відвантажувати.
Ось тут і починається ланцюжок, який зрештою дійде до вашого квадратного метра.
Спочатку про причину. Метал на внутрішньому ринку — це не абстракція, це конкретні прокатні стани. Частина з них зупинилася, частина працює не на повну, логістика між регіонами стала довшою й дорожчою. Коли з ринку зникає товар, ціна реагує не поступово, а стрибком — бо продавець уже не продає метал, а продає доступ до металу. 50 тисяч за тонну — це ціна дефіциту, а не собівартості виробництва.
Тепер рахуємо. Я беру типову 16-поверхівку на дві секції — приблизно 12 тисяч квадратних метрів загальної площі. На каркас такої будівлі йде орієнтовно 55–65 кілограмів арматури на квадратний метр. Візьмімо середнє — 60. Множимо на 12 тисяч, отримуємо 720 тонн.
Подорожчання на 11 тисяч за тонну дає 7,9 мільйона гривень додаткових витрат на одну будівлю. Розкидаємо на ті самі 12 тисяч метрів — виходить близько 660 гривень на квадратний метр собівартості. Ось ваша нова ціна, тільки поки що без націнки забудовника й без ПДВ.
Здавалося б, 660 гривень — не катастрофа на тлі загальної вартості метра. Але арматура — це лише одна позиція. Бетон тягне за собою цемент, цемент — енергію й логістику. Загальне подорожчання будматеріалів на 30% — це вже не 660 гривень, а кілька тисяч на метрі. І кожен підрядник закладає ризик подальшого зростання у свою ціну, бо не знає, скільки коштуватиме тонна через місяць.
Тому питання «чи чекати зниження цін на житло» я чую щотижня, і відповідь у мене невтішна. Ціна квадратного метра не вміє падати так само швидко, як падає ціна на метал. Забудовник, який уже залив фундамент по 50 тисяч за тонну, не перерахує свій кошторис назад, навіть якщо арматура завтра подешевшає. Витрати вже зафіксовані в бетоні.
Зниження можливе в одному випадку — коли ринок зупиняється і забудовники починають конкурувати знижками за покупця. Але це зниження попиту, а не здешевлення будівництва. Відчуваєте різницю? Перше — тимчасово, друге — структурно.
Що я раджу людям, які зараз стоять перед вибором? Не намагайтеся вгадати дно ринку металом. Якщо ви будуєте власний будинок — фіксуйте ціну на арматуру договором із постачальником заздалегідь, бо відстрочка тут коштує дорожче за будь-яку знижку. Якщо купуєте квартиру — дивіться не на прайс, а на те, чи закупив забудовник матеріали на наступну чергу. Той, хто вже має метал на складі, продасть вам метр дешевше, ніж той, хто купуватиме його навесні за невідомою ціною.
І ще одне, суто практичне. Коли бачите пропозицію «ціна зафіксована на весь період будівництва» — читайте дрібний шрифт. Найчастіше там є пункт про коригування у разі істотної зміни вартості матеріалів. Істотна — це, як правило, понад 10–15%. Ми цей поріг уже перетнули.